Конспект уроку хімії у 7 класі
Тема: Валентність хімічних елементів.Мета: сформувати поняття про валентність елементів, виробляти вміння визначати валентності хімічних елементів за формулами бінарних сполук; навчити визначати можливі валентності елементів за Періодичною системою.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва, куле стрижневі моделі атомів молекул, картки.
Базові поняття та терміни: атом, молекула, валентність, хімічний зв'язок, бінарна сполука.
Тип уроку: комбінований
Методи навчання: пояснювально-ілюстративні-розповідь, бесіда; наочні-демонстрації; репродуктивні, частково-пошукові; практичні-виконання вправ.
Хід уроку
І. Організаційний
етап
Психологічне
налаштування учнів на урок
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Запишіть
за допомогою хімічних символів і цифр: три молекули водню, сім атомів хлору,
чотири молекули води, дві молекули карбонатної кислоти, кожна з яких
складається з двох атомів Гідрогену, одного атома Карбону, трьох атомів
Оксигену.
Що
означають записи: 5Na, 4F2, 3CO2,
5H2O, 2K+,
3Cl-.
Із
наведеного переліку випишіть окремо формули простих і складних речовин і
прочитайте їх: H2, Fe2O3, H2O, Al, BaCO3, Cl2, O2, CO2, Cu, H3PO4, NaCl,O3.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда з учнями
Охарактеризуйте
якісний і кількісний склад крейди, що має формулу: СаСО3.
Скільки атомів
кожного елемента записано у формулах таких речовин: Fe3O4,
Al(OH)3, Fe2(SO4)3, NH4NO3? Скільки всього атомів входить до складу кожної речовини?
ІV. Мотивація навчальної діяльності:
Слово
вчителя
Чому атоми сполучаються між собою,
утворюючи прості або складні речовини?
Як вони тримаються один біля одного?
Мабуть,
їх тримають якісь певні сили. Сила латинською мовою буде YALENTIA, від нього і походить термін ВАЛЕНТНІСТЬ.
Записуємо
тему уроку: Валентність хімічних елементів.
Слово
вчителя
Сьогодні
на уроці ви повинні з’ясувати: що таке валентність, запам’ятати валентність
Оксигену та Гідрогену, усвідомити поняття „бінарні” сполуки, навчитися
визначати валентніть за формулами бінарних сполук, за положенням елемента в
періодичній системі хімічних елементів, за структурними та графічними
формулами.
V. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.
а) Поняття
про валентність.
Валентність – це здатність атома сполучатися з певною
кількістю таких самих або інших атомів. Отже, валентність є важливою
властивістю атома. ЇЇ визначають за тим, скільки атомів приєднує даний атом і
яким елементам вона належіть. Деякі елементи виявляють сталу валентність – у
всіх сполуках їм властиве тільки одне певне значення валентності. Інші елементи
можуть виявляти різні валентності в різних сполуках. Про такі елементи говорять
що вони мають змінну валентність.
б)
Визначення можливих валентностей елементів за Періодичною системою.
Правила
визначення валентностей
1. У
сполуках Гідроген завжди одновалентний, а Оксиген – двовалентний.
2. Валентність
елементів, що стоять у формулі на першому місці, звичайно вказана в назві; якщо
вона не вказана, тоді можна визначити її за номером групи періодичної системи.
3. Валентність
елементів, що стоять на другому місці: Флуор, Хлор, Бром, ІОд – І, Сульфір –ІІ,
Фосфор, Нітрогекн – ІІІ, Карбон, Силіцій – ІV.
Алгоритм
складання формул бінарних сполук
1.Записуємо
символи елементів у необхідному порядку та надписуємо їхню валентність:
ІІІ ІІ VI І IV IІ
AI O S F C S
2.Знаходимо
найменше спільне кратне для значень валентностей елементів:
(ІІІ і ІІ) =
6
(VI i I) = 6
(IV
i II) = 4
3. Число
атомів даного елемента дорівнює відношенню найменшого спільного кратного до
валентності цього елемента:
6:ІІІ = 2 (АІ)
6:VI = 1 (S)
4:IV = 1 (С)
6:ІІ = 3(О) 6:І = 6(F) 4: ІІ = 2 (S)
4.Записуємо індекси після символів елементів:
ІІІ ІІ
VI
I
IV ІІ AI2O3 SF6 CS2
Складаючи формули бінарних сполук, слід пам’ятати, що елемент, який стоїть
у формулі на другому місці, завжди виявляє свою нижчу валентність з усіх можливих.
VІ.
Закріплення знань
Визначити валентність елементів у сполуках з Гідрогеном: HBr, H2S, PH3, HI, NH3.
Визначити валентність елементів у сполуках з Оксигеном: Na2O, CaO, SO2, P2O5, Al2O3, Cl2O7.
Визначте, у якій сполуці валентність Мангану буде
максимальною: MnO, MnO2, Mn2O3, Mn2O7.
Визначте за Періодичною системою всі можливі валентності
елементів: K, Br, Na, Ba, S, Mg, P, Si,I.
Вказати відповідність елемента в сполуках з Оксигеном та
його
валентності:
Варіанти
відповідей:
1. CrO3 а) І
А) 1г 2а 3д 4в
2.
K2O б) ІІ
Б) 1д 2а 3г 4б
3.
SO2
в) ІІІ В) 1д 2б 3б 4а
4.
MgO
г) ІV
Г) 1в 2б 3а 4г
д) VI
Аналізуємо результати. Правильні відповіді демонструються
на інтерактивній дошці.
VІІ.
Підсумок уроку
VІІІ.
Домашнє завдання
Використані
джерела
Конспект уроку хімії у 8 класі
Тема. Поняття про амфотерні основи
Мета уроку: розглянути поняття амфотерності як здатності сполук проявляти двоїсті властивості: і кислот, і основ; розширити знання учнів про властивості основ і кислот на прикладі амфотерних сполук; формувати вміння й навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі амфотерних основ
Тип уроку: поглиблення й систематизації знань.
Форми роботи: розповідь учителя, лабораторний дослід.
Обладнання: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, хімічні реактиви, проектор.
ХІД
УРОКУ
І.
Організація класу
На сьогоднішньому уроці , учні, я хочу, щоб ви були
впевнені у собі й задоволені собою. А людина буває задоволена лише тоді, коли
досягає певних успіхів, долає перешкоди. На цьому уроці спочатку ми помилуємось
вашими глибокими знаннями під час опитування, потім потренуємо мозок – знайдемо
відповіді на поставлені запитання, нарешті витягнемо із схованки дещо цінне
(повторення).
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Бліц-опитування
по ланцюжку
Перший
учень ставить коротке питання другому. Другий - третьому, і так
до останнього учня. Час на відповідь - кілька секунд, учитель має
право зняти питання, яке не відповідає темі або недостатньо коректне. При цьому вчитель виступає в ролі рефері, який
контролюватиме правильність відповідей і час, за який учні впораються із завданням.
ІІІ. Мотивація навчальної
діяльності учнів.
Учитель.
На які групи поділяють основи за розчинністю?
Які хімічні властивості мають луги?
Що ви можете сказати про нерозчинні основи?
Демонстрація досліду «Дія розчинів кислот та лугів на Cu(OH)2»
Крім Cu(OH)2 які ще нерозчинні основи вам відомі?
А зараз давайте подивимося відео-дослід однієї, названої вами, нерозчинної
основи, а саме Al(OH)3. (Демонстрація досліду)
Питання
до учнів
Чому осад розчинився при додаванні кислоти?
Чому осад розчинився при додаванні лугу?
Учні висловлюють свою думку?
Підказка
Я зроблю вам підказку. Нею буде назва твору, який ви вивчали на уроках світової
літератури. (Учитель зачитує уривок з твору «Хамелеон», учні відгадують
назву твору).
Про кого йдеться у творі?
А хто такий хамелеон з біологічної точки зору?
Пояснення
вчителя
Так і Al(OH)3 може проявляти різні властивості залежно від середовища,
а саме основні чи кислотні. Такі сполуки у хімії називають амфотерними.
З хімічної точки зору амфотерність - здатність сполук проявляти кислотні й
основні властивості.
Робота
з періодичною системою
Подивіться на періодичні системи, які лежать у вас на партах. Ті хімічні
елементи, порядкові номери яких обведені на півкільцями належать до амфотерних.
Назвіть їх.
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
Завдання 1.
У двох пронумерованих пробірках без етикеток знаходяться розчини Zn(OH)2 та Mg(OH)2. Як
дослідним шляхом можна з’ясувати яка речовина знаходиться в кожній з
пробірок?
Завдання 2.
Як можна довести амфотерність Be(OH)2?
Завдання 3.
Складіть хімічну задачу, в який були б присутні амфотерні
гідроксиди.
V.
Домашнє завдання.
Опрацювати відповідний параграф підручника.
Конспект уроку хімії у 9 класі
Тема: Значення розчинів у природі й життєдіяльності людини.
Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини.
Мета: сформувати поняття про розчини, ознаки класифікації розчинів, відмінності істинних і колоїдних розчинів; сформувати вміння розрізняти дисперсні системи; розвивати вміння порівнювати, аналізувати; виховувати культуру хімічних записів, хімічної мови
Обладанання та матеріали: схема класифікації дисперсних систем, приклади дисперсних систем
Основні поняття: розчин, дисперсна фаза, дисперсійне середовище, істинний розчин, колоїдний розчин, емульсія, суспензія.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
ХІД
УРОКУ
І.
Організаційний етап
Привітання,
перевірка готовності до уроку.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
(На дошці записано тему уроку.)
Розчини добре знайомі кожній людині.
• Що ж таке, на вашу думку, розчини?
• Наведіть приклади розчинів, які ми використовуємо в побуті.
• Наведіть приклади розчинів, які існують у природі.
• Наведіть приклади розчинів, які використовуються в
промисловості.
(Деякі відповіді учнів записуємо на дошці в три стовпчики, за
необхідності доповнюємо й коментуємо.)
• Чи можна стверджувати, що розчини бувають лише рідкими?
• Наведіть приклади газоподібних розчинів.
• Згадайте, що вам відомо про розчини з курсу природознавства,
біології, фізики, хімії.
• Скільки компонентів може входити до складу розчину?
• Чим розчин відрізняється від суміші?
• Чим розчин відрізняється від складної речовини?
• Що відбувається з речовинами в процесі утворення розчинів?
Щоб відповісти на ці питання, нам потрібно більш докладно вивчити
суть процесу розчинення та явища, що супроводжують розчинення речовин.
Загалом можна стверджувати, що розчин — це суміш двох і більше
компонентів, які рівномірно розподілені один в одному.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Поняття про розчини.
Демонстрація:
в хімічні стакани з водою поміщаємо кухонну сіль, цукор, купрум сульфат (мідний
купорос) або калій перманганат, пісок.
Бесіда:
Як змінюється кількість речовини в стакані з водою?
Чому відбувається зміна забарвлення води при додавання
кольорових речовин?
Як впливає перемішування на швидкість розчинення речовин?
Чи змінюються властивості води після додавання речовин?
При цьому вода
набуває нових властивостей: у неї з'являється смак, колір, змінюється
щільність, температура кипіння і інше. Отримана рідина вже не є водою. Це
розчин.
Розчин - це
однорідна суміш речовин.
Профільтруємо
розчини - сіль, цукор, купрум сульфат або калій перманганат - не вдається
відділити від води. Ці розчини прозорі і однорідні. Це істинні розчини. Їх
основна ознака — однорідність.
При розчиненні
піску у воді отримуємо суміш з крупинками речовини, вона непрозора і
неоднорідна. Крупинки поступово осідають на дно, тому що пісок не розчиняється.
При фільтрації вони залишаються на фільтрі.
При розчиненні
речовин відбувається їх подрібнення і розсіювання в об'ємі розчину. Усі розчини
інакше називають дисперсними системами. У розчині частинки однієї речовини
рівномірно розподілені між частинками іншої.
У розчині
завжди міститься розчинник (дисперсійне середовище) і розчинена речовина
(дисперсна фаза).
Групова
робота:
Роздивиться
етикетки мінеральних вод і солодких напоїв, визначте їх якісний і кількісний
склад.
Питання для обговорення:
Чи мають розчини постійний хімічний склад?
2. Суміші речовин з водою.
Залежно від
ступеня подрібнення речовин, що змішуються з водою, виділяють декілька видів
сумішей:
завись;
колоїдний розчин;
істинний розчин.
Основна
відмінність - величина частинок, розподілених у воді.
Самостійна робота з текстом заповнення таблиці.
Ознаки порівняння
|
Зависі
|
Колоїдні розчини
|
Істинні розчини
|
Величина часток
|
10–7 – 10–5 м
невеликі частинки.
|
10–9
– 10–7 м
скупчення частинок.
|
Дорівнює розмірам молекул, йонів.
|
Оптичні властивості
|
Непрозорі, мутні.
|
Прозорі, розсіюють світло.
|
Прозорі, світло не розсіюють.
|
Можливість розділення
|
Завислі частинки не проходять крізь паперовий фільтр.
|
Завислі частинки проходять крізь паперовий фільтр, але
не проходять крізь пергаментний. фільтр
|
Фільтруванням розділити неможливо.
|
Стійкість
|
Нестійкі в часі, зважені частки досить швидко осідають
на дно або спливають на поверхню.
|
Відносно стійкі, з часом старіють з утворення осаду.
|
Стійкі у часі, не старіють, можуть існувати нескінченно
довго, якщо не відбувається хімічна реакція.
|
3. Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом
подрібненої речовини або розчинника.
Запис таблиці у зошиті з поясненням та демонстрацією
слайдів з прикладами.
Дисперсійне середовище
|
Дисперсійна фаза
|
||
тверда
|
рідка
|
газоподібна
|
|
тверде
|
Тверді розчини (сплави металів, скло).
|
-
|
Піни.
|
рідке
|
Зависі, суспензії, золі.
|
Емульсії (вода та масло, молоко).
|
Гідрозолі.
|
газоподібне
|
Аерозолі, дим.
|
Аерозолі, тумани.
|
Суміші газів (повітря).
|
IV. Узагальнення й систематизація знань
Ми ознайомилися з класифікацією розчинів, навели чимало прикладів.
Тепер пропонуємо об’єднатися в групи й заповнити схеми:
1. Значення розчинів у природі.
2. Значення розчинів у побуті та промисловості.
3. Значення розчинів у промисловості.
Групи учнів протягом 5-7 хвилин працюють з
однією зі схем, після чого схеми вивішуються на дошці, обговорюються, за
необхідності доповнюються.
V. Домашнє завдання
Використані джерела
http://teacherjournal.com.ua
Конспект уроку хімії у 10 класі
Тема: Нітратна кислота і нітрати, їх поширення в природі. Проблема вмісту
нітратів у харчових продуктах. Лабораторний дослід № 6. Ознайомлення зі
зразками нітратів та солей амонію.
Цілі уроку: вивчити властивості нітратної кислоти і нітратів; розширити уявлення про нітратну кислоту та її солі; вдосконалити вміння складати та пояснювати рівняння хімічних реакцій; розвивати навички обговорення проблем забруднення харчових продуктів хімічними речовинами; виховувати прагнення до здорового способу життя, виробляти в учнів екологічне мислення.
Обладнання: картки із завданнями, концентрована нітратна кислота, індикатори, колекції нітратів.
ХІД УРОКУ
I.Організаційний етап
ІІ. Актуалізація опорних знань. Формулювання проблеми
1) Використання інтерактивної технології «Мікрофон».
Нітратна кислота належить до класу кислот і має всі властивості кислот. Давайте
пригадаємо, які властивості є типовими для кислот.
(Учні
по черзі перераховують загальні властивості нітратної кислоти)
2. Напишіть рівняння реакцій взаємодії нітратної кислоти
з Na2O,
Вa(OH)2, KOH, Zn(OH)2.
3. Запропонуйте не менше чотирьох способів отримання
натрій нітрату.
(Обговорюється
один із запропонованих способів одержання натрій нітрату – взаємодія натрію з
нітратною кислотою і ймовірність виділення водню в процесі реакції –
створюється проблемна ситуація)
IІІ. Вивчення нового матеріалу
Завдання: запишіть формулу нітратної кислоти, визначте ступінь окиснення елементів;
запишіть формулу кислотного оксиду, гідратом якого є нітратна кислота.
Робота з
підручником
Фізичні властивості кислоти. Правила техніки безпеки під час
роботи з кислотами.
Пояснення вчителя
Хімічні властивості нітратної кислоти
(Пояснення супроводжується демонстраціями.)
1. Дисоціація кислоти (сильний електроліт):
HNO3 
H+ + NO3-
H+ + NO3-
2. Взаємодія з основами:
KOH + HNO3 = KNO3 + H2O
3. Взаємодія з оксидами металів:
CaO + 2HNO3 = Ca (NO3)2 + H2O
4. Взаємодія із солями:
K2CO3 + 2HNO3 = 2KNO3 + CO2 + H2O
5. Розклад нітратної кислоти:
4HNO3 = 2H2O + 4NO2 + O2
6. Взаємодія з
металами (розбавлена й концентрована):
Me + HNO3 Me(NO3)х +... + H2O
Me(NO3)х +... + H2O
(NH4NO3, N2, N2O, NO, NO2 )
Fe, Al, Cr — на холоді пасивує
концентрована HNO3.
Au, Pt — не реагують.
Завдання: скласти формули п’яти солей нітратної кислоти й дати їм назви.
Нітрати — солі нітратної кислоти — добре розчинні у воді,
токсичні, тверді кристалічні речовини. Під час нагрівання розкладаються.
Лабораторний
дослід. Ознайомлення зі зразками нітратів
Хімічні
властивості нітратів
Для нітратів характерні всі загальні властивості солей. Нітрати
здатні розкладатися під час нагрівання:
Доповіді
учнів із презентаціями
Поширення нітратів у природі.
Проблема вмісту нітратів у харчових продуктах.
Поняття про добрива.
Добрива: органічні й мінеральні.
Мінеральні добрива: калійні, азотні, фосфатні.
Азотні добрива — селітри (калійна, натрієва, амоніакова,
амоніакова вода).
Фосфатні добрива:
• фосфоритне борошно — Ca3(PO4)2;
• простий суперфосфат — Ca(H2PO4)2 + 2CaSO4;
• подвійний суперфосфат — Ca(H2PO4)2;
• преципітат — CaHPO4 · 2H2O.
Змішані (комплексні) добрива:
• амофоси — NH4H2PO4, (NH4)2HPO4;
• нітроамофоска — NH4H2PO4 + (NH4)2HPO4 + KNO3.
Лабораторний дослід. Ознайомлення зі зразками азотних, фосфорних,
калійних добрив
(Можна використати ЕЗНП «Віртуальна хімічна лабораторія».)
V. Закріплення нового матеріалу (рефлексія).
Робота
над альтернативними тестами «Сульфатна та нітратна кислоти»
(Учням пропонується заповнити
таблицю, поставивши + або –)
1. Ступінь окиснення
елемента-кислотоутворювача +6.
2. Рідина жовтуватого кольору.
3. ЇЇ розчин реагує з міддю.
4. Гігроскопічна, обвуглює органічні речовини.
5. У невеликих кількостях може міститися у дощовій воді.
6. При звичайній температурі не
летка і не має запаху.
7. В ній розчиняється
«цар металів» – золото.
8. Утворює гідрати при
розчиненні у воді.
9. Використовується для
одержання мінеральних добрив.
10. Її солі використовуються в
піротехніці.
11. Її зберігають в склянках темного скла у прохолодному
місці.
12. Один із продуктів її
взаємодії з активними металами – газ з неприємним запахом тухлих яєць.
13. З нею пов’язують існування
«лисячих хвостів».
Кислота
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
Сульфатна
|
|||||||||||||
Нітратна
|
VІ.
Підбиття підсумків уроку
VІІ.
Домашнє завдання
Використані джерела
http://osvita.ua/
Немає коментарів:
Дописати коментар